Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. І. 284.
Опріч, опріче, нар. 1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197. 2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Позамальовувати, -вую, -єш, гл. Закрасить (во множествѣ).
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Пришпилька, -ки, ж. Булавка. Конст. у.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.