Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попіля

Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІЛЯ"
Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Жіно́цький, -а, -е. = жіночий. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький. Мет. 41.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Затрима́ння, -ня, с. Задержка.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Личко́ваний, -а, -е. 1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька. 2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.
Роздаровувати, -вую, -єш, сов. в. роздарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. І. 212.
Розцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. розцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Расцвѣтать, расцвѣсти. То не вишня-черешня розцвітає. Чуб.
Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.