Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплодити

Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛОДИТИ"
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Надуби́ти, -блю́, -биш, гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив. Борз. у.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Прем нар. = притьмом. В мене шия чиста... що-дня мию, хиба вже прем часу не маю. Св. Л. 171.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Талапання 1, -ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола талапати. 2) Пачкотня. Хиба се робота — тільки талапання. Брацл. у.
Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася. Миропольск.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.