Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попоноситися

Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл.з чим. Поносить что долго. К. ЧР. 356.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНОСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНОСИТИСЯ"
Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. К. ЧР. Димна хижа. Курная изба. Вх. Лем. 410. 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний. О. 1862. IV. 72.
Кермек, -ку, м. 1) Раст. Statice Gmelini Willd. ЗЮЗО. І. 137. 2) Statice tatarica L. ЗЮЗО. І. 137.  
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Продихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдышаться, освѣжиться, дыша чистымъ воздухомъ. Збіраються в Дорньах, хто пішки, хто возком, продихатись в гаях, бо день був дуже шпаркий. К. Дз. 141.
Слуп, -па, м. 1) Столбъ. Харьк., Кіев. Подол. 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Волч. у. Ум. слупе́ць, слупик, слупчик.
Чалапути, (-тів, м. ?). Плохіе и безобразные сапоги или башмаки. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНОСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.