Злида́рь, -ря́, ж. Бѣднякъ. Має своє поле, худоду таку, а по людях робить поденно, мов який злидарь. Злиденні злидарі. Ум. злидарик. Ув. злидарюка.
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору.
Пересушувати, -шую, -єш, сов. в. пересуши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Просушивать, просушить. Ми вам тут не надокучимо, онучечки пересушимо.
2) Пересушивать, пересушить чрезъ мѣру.
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне.
Принамні нар. = принаймні.
Приспіти Cм. приспівати.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. Торохтів бубон. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
Чипуга, -ги, ж. Раст. = дереза, Caragana frutescens Dc.
