Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попотіти

Попотіти, -тіємо, -єте, гл. Вспотѣть (о многихъ). Біжучи, попотіли. АД. II. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОТІТИ"
Знеохотити Cм. знеохочувати.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Нацюкати, -каю, -єш, гл. 1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець. 2) Нарубить зарубокъ.
Обіпрясти Cм. обпрядати.
Перепилювати, -люю, -єш, сов. в. перепиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Перепиливать, перепилить.
Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Фантазія, -зії, ж. Фантазія. Левиц. Пов. 11, 276. Мережки фантазії. К. МХ. 39.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.