Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприк

Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИК"
Виховувати, -вую, -єш, сов. в. виховати, -ваю, -єш, гл. 1) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати. К. Псал. 14.
Вицяркати, -каю, -єш, гл. = вицюркати. Вх. Лем. 398.
Кочування, -ня, с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.
Люб'я́та, -ят, с. мн. Милые. Желех. Мої люб'ята! (обращеніе).
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Нетружений, -а, -е. Не трудовой. В його хліб нетружений.
Окутати, -таю, -єш, гл. = обкутати.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Припроха, -хи, ж. Припрашиванье. В гостях усього було, а припрохи ні трохи. Чуб. І. 254.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.