Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергнути

Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГНУТИ"
Багніт, -ту, м. Штыкъ. Подольск. г.
Безкрилий, -а, -е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Відспівати Cм. відспівувати.
Воювничий, -а, -е. = войовничий. К. ЦН. 157.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Киплячий, -а, -е. = кип'ячий.
Нудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Н. п. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364.
Острий, -а, -е. = гострий.
Повипинати, -на́ю, -єш, гл. Выпятить (во множ.).
Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРГНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.