Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергти

Ве́ргти, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРГТИ"
Досни́тися, -сню́ся, -сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заїро, не доснився. К. МБ. XI. 145.
Жбановий, -а, -е. = джбановий.
Збут, збу́ту, м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий. Гацц. Аб. 62.
Золотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза). Шевч. 619.
Кривов'язий, -а, -е. Кривошеій. Вх. Зн. 29.
Повнурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Погрузиться, углубиться (о многихъ). Всі повнурювались у книжку і нічичирк. Св. Л. 163.
Помилування 2, -ня, с. Помилованіе; пощада. З мого рятування не буде помилування. Ком. II. № 934.
Помісити, -шу́, -сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Таланниця, -ці, ж. Счастливая. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.