Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Босоніжка, -ки, ж. Босоножка. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася. МВ. ІІІ. 135.
Відрадощі, -щей, ж. мн. = відрадість. Відрадощі жизні, кому ви судились? К. Дз. 135.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Пилипівський, -а, -е. и пилипівчаний, -а, -е. Филипповскій, бывающій въ рождественскій постъ. Пилипівський вечір. Пилипівчані дні. Левиц. І. 42.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы. Ном. № 3854.
Срака, -ки, ж. Задница.
Трепетний, -а, -е. Трепещущій. Трепетна земля. Шевч.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.