Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вереди

Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИ"
Близно, -на, с. = блезно. Черк. у.
Жовті́ський, -а, -е. = жовтісінький. Желех.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
Зату́плювати, -люю, -єш, сов. в. затупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, притупѣть, иступлять, иступить, затупить.
Негамузний, -а, -е. ? Рябий та негамузний він. Мир. Пов. II. 63.
Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Ном. № 8079. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін. Канев. у.
Понамокати, -каємо, -єте, гл. Намокнуть (о многихъ).
Радіти, -ді́ю, -єш, гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати. Чуб. V. 284.
Тошно нар. Тошно, тяжело, тягостно. І добре мені, і тошно мені, аж прихилюся я до вишні. Левиц. І. 48. Да не хилися, сосно, бо й так мені тошно. Мет. 248.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.