Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поребрина

Поребрина, -ни, ж. Реберная часть. Чуб. VII. 443. Маркев. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЕБРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЕБРИНА"
Ара́бський, -а, -е. Арабскій. Картина була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашида він праправнук, премудрого арабського калифа. К. Бай. 74.
Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею. Мет. 190.
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.
Нагрю́катися, -каю(чу́)ся, -каєш(чи́ш)-ся, гл. Настучать, нагремѣть, нашумѣться.
Обізрітися, -рю́ся, -ришся, гл. = обіздрітися.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити. Н. п.
Посліпитися, -пимося, -теся, гл. Ослѣпнуть. На очах більма поробились, коли б до віку посліпились. Котл. Ен.
Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Сахарниця, -ці, ж. Сахарница. Левиц. І. 368.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРЕБРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.