Боязкий и боязький, -а, -е. Боязливый, робкій. Замучена молодиця, печаловита, боязка. Ум. боязкенький.
Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища.
Жаби́ний, -а, -е. = жаб'ячий.
Осітняг, -гу и осітня́к, -ку, м. Растенія: а) Ситникъ, Juncus. б) Butomus umbellatus. L.
Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина.
Поорати, -рю́, -реш, гл. Вспахать. Та вже ж люде в полі поорали.
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина.