Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. І. 84.
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот — зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад — покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя. Вх. Лем. 433.
Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ. Н. Вол. у.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Понащипувати, -пую, -єш, гл. Нащипать (во множествѣ).
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Протрухлявіти, -вію, -єш, гл. Прогнить, стать трухлымъ.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.