Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. 3) Загородить, положить преграду.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл.
1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо.
2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать.
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Cм. помка, помки.
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє.
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку.
Танок, -нка, м. Хороводъ. Взявши віночок, пійду в таночок гуляти до дівок. тано́к вести, водити. Вести хороводъ. Ум. танчо́к, тано́чок. А там по риночку танчок ходить, а мій миленький танчок водить.
Тиляги, -гів, м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ. Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває. Тиляги під золотом та під сріблом понадівали.
