Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередовний

Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДОВНИЙ"
Байде! Сокращ. байдуже. Байде нам се! КПС. 11. Да хоч чужа хата — гірка хата, — я байде. Г. Барв. 433.
Злущувати, -щую, -єш, сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.
Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз. Камен. у.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Опалити, -ся. Cм. опаляти, -ся.
Поручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.
Сльотавий, -а, -е. Ненастный.
Уречи, -чу, -чеш, гл. = уректи. Желех.
Факля, -лі, ж. Факелъ. Приходить туди з лихтарнями та факлями. Єв. І. XVIII. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.