Блідий, -а, -е. Блѣдный. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Ум. бліденький, блідесенький.
Дже́рґати, -ґаю, -єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату.
Ді́яльно нар. Дѣятельно.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Ламучий, -а, -е. = ламкий. Осика ламуче дерево.
Перегавкати, -каю, -єш, гл.
1) Прекратить лай.
2) Превзойти лаемъ.
Політок, -тка, м. Годовой кругъ древесины.
Поприкупати, -па́ю, -єш, гл. Прикупить (во множествѣ).
Свинюшник, -ка, м. = свининець.