Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередуха

Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДУХА"
Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили». Млак. 108.
Драба́стий, -а, -е. = драбинчастий 2. Оддав Чіпці старого-старого драбастого гусарського коня. Мир. ХРВ. 364.
Кушнирня и кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Легкоду́мство, -ва, с. Легкомысліе. Видавати всякі ґазети... ради редакторської наживи з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Приласкувати, -кую, -єш, гл. Ласкать. Треба вола приласкувати, як запрягаєш. Павлогр. у.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність. Стор. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.