Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були.
2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав.
Виєднати, -наю, -єш, гл. — кого. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ.
Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Випурнув норець (з моря).
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ.
Навпри́сідки, навпри́сядки, нар. Въ присядку. Навприсідки і колесом крутився. Пани ну гарцювать, да хто, каже, навприсядки, хто на столах.
Прощедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку.
Хитарь, -ря, м. Межа, граница.