Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретенний

Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины. Вас. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТЕННИЙ"
Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Каломутити, -мучу, -тиш, гл. = каламутити.
Лебединка, -ки, ж. Сорт груші. Желех. Груша-лебединка. О. 1862. II. 48.
Несказанний, -а, -е. Невыразимый, неизъяснимый. Крик, галас зчинили несказанний. К. ЧР. 370.
Скожушитися, -шуся, -шишся, гл. Вздуться, отстать и приподняться (о кожѣ на тѣлѣ, глинѣ на стѣнѣ и пр.). Як помазала цією глиною, то воно так і скожушилось, наче оддулось. Новомоск. у.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Уліпити Cм. уліплювати.
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Цінціпер, -ру, м. = цмин. Драг. 33.
Шовковать, -ті, ж. Раст. Conferva rivularis. Вх. Пч. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.