Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретенниця

Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТЕННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТЕННИЦЯ"
Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати. Аф. 335.
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя. Рудч. Ск. II. 74.
Восет, -ту, м. Раст. = осот. Вх. Пч. I. 9.
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Космачки, -чо́к, ж. мн. = аґрус. Вх. Уг. 246.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Нещирий, -а, -е. 1) Неискренній. 2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.
Перепередити, -джу, -диш, гл. = випередити. І біса перепередили. Федьк. I. 18.
Хитю меж., выражающее качаніе. Ном. стр. 299, № 310. Хитю, хитю, малеє дитятко! Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТЕННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.