Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Броїтися, -їться, гл. безл. Мерещиться. Це тобі броїться. Шейк.
Відворіт, -роту, м. 1) Отступленіе. 2) Отвращеніе. 3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у.
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая. АД. II. 5.
Дру́жбів, -бова, -ве Принадлежащій дружбі. Грин. ІІІ. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Збу́тяно нар. Сбыто съ рукъ. Продав, аби збутяно. Н. Вол. у.
Мі́рник, -ка, м. 1) Землемѣръ. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 4 четверика. Зміев. у.
Нарі́зувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Нарізує на скрипці.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Мет. 167. Буду пити через силу і краплі не впущу. Мет. 63. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. ЗОЮР. II. 238. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. Мет. 65. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. Рудч. Ск. І. 102. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр. Шух. І. 306, 309.