Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гречкосі́й, -сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. Шевч. 3) Насѣк. Anisoplia. Галиц. Вх. Пч. II. 26.
Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути. Федьк.
Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. 2) Конецъ, заключеніе.
Настоптати Cм. настоптувати.
Начерти, -рчу́, -ре́ш, одн. в. отъ начерпа́ти
Начухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) О листьяхъ: нарвать, сразу сдергивая рядъ листьевъ съ вѣтви. 2) О деревьяхъ: нарубить со многихъ деревьевъ тонкихъ вѣтвей. 3) О шерсти: начесать. Начухрав вовни.
Ненавидець, -дця, м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших. К. МБ. XII. 266.
Переправити, -ся. Cм. переправляти, -ся.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.