Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Вивчатися, -чаюся, -єшся, сов. в. вивчитися, -чуся, -чишся, гл. Выучиваться, выучиться, научиться. Ото ж і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. ІІ. 115.
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатер. у. ( Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.
Зажениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл.з ким. Увлечься ухаживаніемъ. З дівчатами заженихався. Котл. Ен. І. 8.
Корча́к, -ка, м. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ. Левч. Cм. коречний.
Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).