Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Леніла вода, леніла.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку.
Хабз, -зу, м. хабза, зи, ж. = хабзина.
Шайнути, -ну, -неш, гл. Дунуть. Як шайнули буйні вітри.
Шолвія, -вії, ж. = шавлія. Посію шолвію зарані в неділю.