Висварити, -рю, -риш, гл. Добыть съ бранью.
Забідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Буває, що бідний забагатіє, а багатий забідніє.
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Кущанка, -ки, ж. Небольшое стадо овецъ, часть отари. Отара — це як багацько овець, а як трошки, так кущанка. Черномор. Кущанка — малий шматок овечат.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Надіть сорочку пазухою назад. 2) Обратно. Нехай не вертається назад.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ.
Подовж нар. = подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою.
Таврія, -рії, ж. Таврическая губернія. Що-весни йдуть було з нашого села у Таврію.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
