Бутук, -ка, м. = вотюк.
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш.
Відвідний, -а, -е. — час. Срокъ, который можетъ быть отложенъ.
Двужо́н, -на, м. Двоеженець.
Кось-кось! меж. Зовъ лошади: кось, косъ, косъ!
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
Отягатися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому.
2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.
Поцвіріньчати, -чу, -чиш, гл. = поцвірінькати.
Тисяцький, -а, -е. Тысяцкій. Січовики збивали народ докупи і наставляли сотників і тисяцьких.
Цвітли мн. Годъ кушанья: сваренная свекла съ хрѣномъ и квасомъ, ѣдятъ вмѣстѣ съ мясомъ.