Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Криша, -ші, ж. Кровля.
На́гляд, -ду, м. Присмотръ.
Непутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма.
2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить.
3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б.
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться.
Проволочитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) = проволоктися.
2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
Раглик, -ка, м. Насѣк. Lucanus cervus, жукъ-олень.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L.