Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посивілий

Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСИВІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСИВІЛИЙ"
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Дубас, -са, м. Большой ножъ. Вх. Уг. 237.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Кироман, -ну, м. Раст. Stalice latifolia Lm. ЗЮЗО. І. 137.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Приплітувати, -тую, -єш, гл. = приплітати. Да плетуть сітки да на твої дітки і на тебе, сіра утонько. — Да нехай же плетуть і приплітують, я ж того не боюся. Маркев. 118.
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Чорніти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСИВІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.