Гилка, -ки, ж. = гілка. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. 3) Родъ игры въ мячъ. Гуляти в гилки.
Голодраба, -би, ж. = голодрабка.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Клюкати, -каю, -єш, гл.
1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка.
2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають.
8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри
Ознобитися, -блю́ся, -би́шся, гл. Простудиться.
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Світ, -ту, м. 1) Свѣтъ, разсвѣтъ. Коли ж так перед світом — аж Важко гарчить. Ой без милого соловейка і світ не світає. Поки світ-сонця дівкою не буду. світ-зоря. Разсвѣтъ. Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світ-зоря. на світ займатися. Свѣтать. на світ благословлятися. Разсвѣтать. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. Хто ж в світі знає, що Бог гадає. Ще я хочу на світі пожити. Над нашого козаченька і в світі немає. се не близький світ. Туда далеко. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. світ за очі, за очима. Куда глаза глядять. Пішов — змандрував, бідолаха, світ за очі, — тільки й бачили. у. Іду світ за очі. — зав'язати. Лишить свободы, стѣснить. світу запобігти. Получить помощь. світом ся блукати. Бродить по міру. А не пущу тя більше світом ся блукати. світ мені піднявся. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. від світа дурень. Всесвѣтный дуракъ. піти у світи, — світами. Пойти бродить по свѣту. Я йду в світи. Взяла його на плечі і понесла світами. у світах. Не дома, въ мірѣ. Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. яким світом? Какимь образомъ? Мала-м трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? Ум. світо́н, світочок, світонько. Ой уставай-же, мій миленький, — ой вже на дворі світок біленький. Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ні в світочку. Никогда. Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Ой горенько мені на світоньку. Г.
Теніти, -ню, -ниш, гл. Дрожать? Сотрясаться? Світ разить, земля тенить.