Англі́єць, -лі́йця, м. Англичанинъ.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Жа́ждувати, -дую, -єш, гл. = жадати. Хворий жаждує того й того.
Жджок, -ка, м. Землеройка, Sorex.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Покреплювати, -люю, -єш, гл. = покріпляти. Дух козацький покреплює самими щілками.
Потребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Истреблять, истребить. Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли.
2) Истрачивать, истратить. За тиждень пуд муки потребить.
Пошта, -ти, ж.
1) Почта, почтовая контора. Гроші поштою шлють.
2) Почтовая станція.
Хлопак, -ка, м. = хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак.
