Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись.
Вороненя, -няти, с. = вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Ум. вороненятко. Прилітає ворон з вороненятком.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Зніжувати, -жую, -єш, сов. в. зніжити, -жу, -жиш, гл. Изнѣживать, изнѣжить. Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй.