Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постелити

Постелити, -ся. Cм. постеляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТЕЛИТИ"
Дру́лити Cм. друляти.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Матни́стий, -а, -е. Имѣющій большую матню. Чуб. VII. 416.
Мирдати, -даю, -єш и -джу, -диш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес мирдат оґоном. Вх. Лем. 435.
Обпинати, -на́ю, -єш, сов. в. обіп'ясти, -пну, -неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попередник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула. Гол. I. 59.
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Чуб. І. 73. Вас. 185. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили. Г. Барв. 218.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Тихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться. Шейк.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.
Хилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Н. п. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться? Мил. 188. 2)під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі. К. ПС. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.