Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимівка, -ки, ж. 1) = вимова. Мнж. 177. 2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка. Гол. І. 351.
Ворухнутися, -нуся, -нешся, гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить. Шевч. 105.
Облягти Cм. облягати.
Омрак, -ку
Порозминатися, -наємося, -єтеся, гл. 1) Размяться (во множествѣ). 2) Разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга (во множествѣ).
Приємність, -ности, ж. 1) Пріятность. 2) Удовольствіе.
Приплітати, -та́ю, -єш, сов. в. приплести, -плету́, -те́ш, гл. Приплетать, приплесть. Ой там моя хатонька край води з високого дерева лободи. — А я ж к тому сінечки приплету з високого дерева черету. Н. п.
Рубатє, -тя, с. соб. Бѣлье; лохмотья. Вх. Зн. 61. Желех.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. КС. 1884. І. 32. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Мет. 178. Лежить мила на усю скамницю. Чуб. V. 365.
Скрекотуха, -хи, ж. Стрекотунья, квакушка. Ум. скрекотушка. А це скаче жаба та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — Мишка-скряботушка. А ти хто? — «Жабка скрекотушка.» Рудч. Ск. II. 1.