Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потирити

Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИРИТИ"
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный. Желех.
Неомірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Посмертити, -рчу, -тиш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей. Гн. II. 74.
Примолочувати, -чую, -єш, сов. в. примолоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Трогать, тронуть только слегка молотьбой.
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры. Ив. 13.
Учикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать; отрѣзать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.