Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потопа

Потопа, -пи, ж. Потопъ, наводненіе. Гн. II. 3. Їк мала бути потопа світа, то Ной будував ковч. Гн. II. 249. Як пустив воду... та стала потопа, та тото війско зараз ізгубили. Драг. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОПА"
Бокла, -ли, ж. = боклаг. Новомоск. у.
Брам, -му, м. Узкія полоски смушекъ, мѣха для обшивки краевъ тулуповъ, шубъ. Харьк. г.
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269.
Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі — і своя брехня набридла. Ном. № 6873.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Попідсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Скликанчик, -ка, м. Ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик. Кв. 1. 241.
Цідіння, -ня, с. Процѣживанье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.