Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потопельник

Потопельник, -ка, м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОПЕЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОПЕЛЬНИК"
Го́ренько, -ка, с. Ум. отъ горе.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Касп'Яга, -ги, ж. Четырехугольный деревянный сосудъ, употребляемый для соленія рыбы. Черном.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. Чуб. V. 565. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався. Грин. III. 671.
Непричетний, -а, -е. Непричастный. Вони сами крали, а возили сюди непричетні. Міусск. окр.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой. Шух. І. 78.
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОПЕЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.