Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен., Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. 2) Конецъ, заключеніе.
Їстиво, -ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їтиво. Грин. II. 334.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго. Канев. у.
Нечисть, -ти, ж. Нечистота, грязь. (Свиня) усяку нечисть жере. Мнж. 149. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.
Рівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Ном. № 7931. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. Ном. № 12581. А запашний та василечок із тинами рівняється. Грин. III. 537.