Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Караяч, -чу, м. Раст. Чернокленъ. Терск. обл.
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Комірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коме́ра. Відчиняй, пане, комірку, давай гребцям горілку. Н. п. 2) Cм. бердо и блят.
Наддніпро́вий, -а, -е. Находящійся, стоящій надъ Днѣпромъ. Не судилось, як хотілось, щоб у своїй хаті, на тій горі наддніпровій життя зазначати. О. 1861. VI. 18.
Опліччя, -чя, с. Женская сорочка (у Лемков). Гол. Од. 77.
Ото, ото́ж, нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ. Ото вийшов сіяч сіяти. Єв. Мт. XIII. 3. Ото ж тая дівчинонька. Шевч. Заходить ото він до мельника. Чуб. І. 5. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є. ЗОЮР. І. 3. Ото цвяхована гиря. Ном. № 1549. Ото ротата на все село. Ном. № 12983. Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили. Чуб. V. 996.
Перегромаджувати, -джую, -єш, сов. в. перегромадити, -джу, -диш, гл. = перегрібати, перегребти.
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Розгорожувати, -жую, -єш, сов. в. розгородити, -джу, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. І. 87.