Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потугішати

Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУГІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУГІШАТИ"
Валець, -льця, м. Вальсъ. Танцюють польку або вальця. Ком. І. 27.
Відперти Cм. II. відпірати.
Відрубність, -ности, ж. Отдѣльность.
Вовченя, -няти, с. = вовча. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Н. Вол. у. Cм. Горшкодрай.
Зграсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Уничтожить до основанія. Аф. 451.
Натичка, -ки, ж. Короткій колъ, вбитый не въ землю, а въ плетень, возлѣ большого кола, если послѣдній окажется короткимъ и не даетъ возможности продолжать городить. Мнж. 186.
Пил, -лу, м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Мет. Ум. пилок, пилочок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик. Мкр. Н. 16.
Саганистий, -а, -е. О лошади: на высокихъ ногахъ. Желех.
Хорунжівна, -ни, ж. Дочь хорунжаго. На ярмарку бачив він хорунжівну Олену. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУГІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.