Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потуманити

Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУМАНИТИ"
Дуженний, -а, -е. Очень сильный.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Напетлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Намолоть пеклеванной муки. Він намеле й напетлює, він обійме й поцілує. Чуб. V. 529.
Натягти, -ся. Cм. натягати, -ся.
Присвяток, -тка, м. Небольшой праздникъ. Чуб. III. 253.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Цурпек, -ка, м. Ягненокъ, родившійся поздно, послѣ весенняго подсчета приплода. О. 1826. Кух. V. 33, 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.