Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потурчитися

Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. АД. І. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРЧИТИСЯ"
Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Безпиття, -тя, с. Отсутствіе воды. Одно — безпиття, друге — без'їжжя. АД. І. 335.
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. К. ЧР. 278. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3)ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку. Г. Барв. 60.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось. КС. 1883. III. 670.
Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Н. Вол. у. Похіпки́й кінь. Н. Вол. у.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа. О. 1861. XI. 104; 1862. IX. 125.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Терментиля, -лі, ж. Раст. Potentilla Formentilla Schrenk. ЗЮЗО. I. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУРЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.