Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відміл, -лу, м. Отмель. Радом. у.
Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра. Угор.
За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. Посл.
Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый. Левиц. Пов. 52.
Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. Cм. кравчати.
Ласий II, -а, -е. 1) Лакомый. Ласа потрава. Ном. На ласий шматочок найдеться куточок. Чуб. І. 261. 2)на що. Лакомый, охотникъ до чего. Всякий ласий на чужі ковбаси. Ном. № 4634. Ласий, як кіт на сало. Ном. № 5054. До грошей я не дуже ласий. Шевч. 156. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132. Найму собі цимбали, щоб ніженьки дримбали; найму ще собі Часа, бо робити не ласа. Чуб. V. 1155. Ум. ласенький. Мачуха дала на снідання дітям чогось ласенького. Ном. № 2041.
Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.