Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бець, -ця, м. Родъ большого хлѣба? Беця їм спечу. Мнж. 98.
Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився. Харьк.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.
Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Гол. Од. 35. Шух. I. 108. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Гол. II. 418. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. Ном. № 10130. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. МУЕ. III. 44. Ум. оборожок.
Перетупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Перестать топать ногами.
Ричати, -чу́, -чи́ш, гл. = рикати. Угор.
Скрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. скрастися, -дуся, -дешся, гл. Красться, подкрадываться, подкрасться. Ото я скрадаюсь та й скочив до лави. Драг. 63. Я сиділа, вінок плела, а він скрався та й злякав. Мир. ХРВ. 304.
Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Хустка, -ки, ж. 1) Платокъ. Чуб. VII. 424. Гол. Од. 50. Вас. 167. Побіліла як хустка. Ном. 2) мн. = заручини. МУЕ. ІІІ. 74. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери. Грин. ІІІ. 551.