Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця.
Мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться.
Набли́жувати, -жую, -єш, гл. = наближати. Наближує пальці ті до дитинки.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло.
Решт, -ту, м. = решта.
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити.
Триніжок, -жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Чіпка пересів на другий триніжок.