Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похребтина

Похребтина, -ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Конст. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХРЕБТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХРЕБТИНА"
Білоголовка, -ки, ж. О предметѣ (чаще о растеніи), имѣющемъ бѣлую головку. Ум. білоголовочка. Маківочки-білоголовочки, чи ви поспіли? Шейк.
Вабний, -а, -е. 1) Манящій, приманивающій. 2) Привлекательный, прелестный. Желех.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Инслиза, -зи, ж. = інклюз. Чуб. ІІІ. 23.
Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Мкр. Н. Ум. леле́чка. Ув. леле́чище.
Ма́мця, -ці, ж. = мамуня. Запорожець, мамцю, запорожець водив босу на морозець. Мет. 238. Сядай, мамцю, коло мене! Грин. III. 680.
Нагарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Наворчаться (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Небо, -ба, с. Небо. Бачить Бог з неба, що кому треба. Ном. № 73. (мн.: небеса и неба).
Цуравий, -а, -е. Въ лохмотьяхъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХРЕБТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.