Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починити

Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Лукаш. 30. Отаке то йому вража вдова починила. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНИТИ"
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382.
Нага́дування, -ня, с. Напоминаніе.
Ократитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Оградиться? Ократилися собі, котом стали. КС. 1882. XII. 589.
Оксамитка, -ки, ж. Бархатка. Чорна оксамитка. О. 1861. XI. 28.
Очкурня, -ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Чуб. VII. 416. Драг. 68. Штани... з очкурнею. Грин. II. 289.
Половень, -вня, м. = омшаник. Конст. у.
Трудний, -а, -е. 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї. Рудч. Ск. І. 163. 2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Шевч. Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу. Гол. ІІІ. 372. 3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Гол. Мати з великої оруди та й гей трудні були. Федьк. 4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.
Ужатися Cм. ужинатися.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.