Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселечко

Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛЕЧКО"
Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117.
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Позамінювати, -нюю, -єш, гл. Замѣнить, промѣнять.
Похирляти, -ляю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время. Так збили, що ледво живого додому привезли. Похирляв і в недовзі вмер. ЕЗ. V. 31.
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє. Г. Барв. 311.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого. Єв. Мр. XVI. 5.
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Усміх, -ху, м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. МВ. ІІ. 11. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх? Драг. 76.
Черешенька, -ки, ж. Ум. отъ черешня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.