Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав?
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка!
Забаламу́тити Cм. забаламучувати.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
М'я́льниця, -ці, ж. Ручной приборъ для мятья кожъ. Части его: стовп — деревянный столбъ, вставленный въ колоду — постамента съ пяткой, — на которой столбъ вращается; надѣтый на столбъ круг — деревянный дискъ съ крилами — рукоятками; шпилі з рогачиками — палки съ головками, вставленными въ дыры на кругѣ для зажиманія кожи; рівчак — каналъ въ столбѣ, въ который вкладывается кожа и прижимается сверху вторымъ кругомъ.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Пожовтіти, -тію, -єш, гл. = пожовкнути.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину.
Посилання, -ня, с. Посыланіе.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою.
