Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. Мнж. 176. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. І. 284.
Згуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. АД. І. 260. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, — не хоче робить: тілько спати та гуляти. Мет. 322. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? Чуб. V. 487. 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? — Згуляєм! Ном. № 14095.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.
Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), мѣст. Мой.
Обміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Измѣрять, измѣрить. 2) Обмѣривать, обмѣрить.
Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Планетник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Покравати, -ва́ю, -єш, гл. Рѣзать на куски. — А чим покраває (яблучко) ? — Золотий ножик має. АД. І. 70. Моя Ганнуся з иншим розмовляє, моє серденько як ножиком покраває. Гол. І. 385.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.